Вдосконалення коду та внутрішніх компонентів

4.1. GTK+ 2.10

GNOME 2.16 опирається на GTK+ 2.10, використовуючи усі досягнення проекту Ridley — спроби об'єднати декілька бібліотек GNOME у GTK+.

Тепер користувачам GNOME доступні нові можливості друку GTK+ 2.10: високорівневий, незалежний від платформи API GtkPrintOperation, у склад якого також входить нове діалогове вікно друку. Також доступний низькорівневий API для UNIX-подібних систем, який наразі підтримує CUPS та lpr.

Рисунок 11Новий та вдосконалений діалог друку

Нові засоби друку вже застосовуються у багатьох програмах GNOME; зокрема у програмі перегляду документів Evince, веб-браузері Epiphany та програмі перегляду довідки Yelp.

У майбутньому, бібліотеки libgnomeprint та libgnomeprintui, що використовувались раніше для друку, будуть об'явлені застарілими. У зв'язку з цим стороннім проектам рекомендується також використовувати функції GTK+ 2.10.

Ще одне важливе вдосконалення у GTK+ 2.10 — це новий API GtkRecent, що керує єдиним списком недавно відкритих файлів та документів. Серед програм GNOME, що використовують це нововведення — панель, менеджер файлів Nautilus, програма перегляду документів Evince та текстовий редактор Gedit.

Змін зазнав і стандартний діалог вибору файлів. Поле вводу адреси (яке раніше відкривалось комбінацією клавіш Ctrl+L) тепер вбудоване в діалогове вікно та залишається дієздатним навіть під час виконання тривалих файлових операцій.

Рисунок 12Поле адреси у діалоговому вікні вибору файлів

У GTK+ 2.10 підтримується режим gtk-touchscreen-mode, завдяки якому GTK+ краще працює на сенсорних екранах, які широко застосовуються в мобільних та вбудованих пристроях.

Ще кілька вдосконалень у GTK+ 2.10 використовується всюди у GNOME 2.16. З'явились нові елементи інтерфейсу для створення гіперпосилань та багатосторінкових помічників, а вкладки у вікнах тепер можна легко переставляти місцями, переміщувати у інші вікна та виділяти у власні вікна шляхом перетягування.

4.2. GTK+ та GNOME стають на півтону вище

GNOME 2.16 пропонує прив'язки до бібліотек GTK+ та GNOME для прихильників мови програмування C#. Оболонка Mono тепер є частиною залежностей для прив'язок GNOME.

Окрім того, програми, написані на мові C#, можуть пропонуватись для включеня у майбутні выпуски GNOME у вигляді нових модулів. Існуючі модулі GNOME мають знову пройти процес пропозиції до включення, якщо мають залежність від GTK# та/або Mono.

4.3. Нові можливості Bug-buddy

Програма Bug Buddy для звітування про помилки GNOME тепер використовує протокол XML-RPC та вже не вимагає наявності sendmail. Через це проекти, що використовують Bug Buddy, мають містити коректну інформацію у файлі .desktop програми.

Старий спосіб створення звітів про помилки (метод sendmail) буде підтримуватись ще один рік. По закінченні року користувачі старих версій Bug Buddy не зможуть надсилати звіти про помилки.

4.4. Підтримка Unicode 5.0

GNOME 2.16 стане першим робочим середовищем у світі, що підтримує базу даних символів Юникоду (Unicode Character Database, UCD) версії 5.0, у якій визначені більш ніж 99 000 символів з різних письменностей світу. Ці вдосконалення вже вбудовані у бібліотеки GLib та Pango, що входять до складу GNOME, тож доступні усім іншим відкритим та вільним програмним проектам, що використовують ці бібліотеки.

4.5. Видалення та інші примітки

  • Через відсутність активного супроводження були видалені теми Grand-Canyon, Ocean-Dream, Simple, Smokey-Blue та Traditional. Також видалені механізми тем Lighthouseblue та Metal.
  • Екранний диктор Gnopernicus замінено програмою Orca.